- цмокання
- —————————————————————————————цмо́канняіменник середнього родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цмокання — я, с., розм. Дія за знач. цмокати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
зацмокати — аю, аєш, док., чим і без додатка, розм. Почати цмокати. || перен. Почати видавати звуки, схожі на цмокання (про механізми) … Український тлумачний словник
цмокіт — коту, ч., рідко. Те саме, що цмокання … Український тлумачний словник
чавкати — аю, аєш, недок. 1) Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). || Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. 2) розм.… … Український тлумачний словник
чмокати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех.Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням. 2) перех. Голосно цілувати. 3) неперех. Те саме, що чавкати 1) … Український тлумачний словник
цмокіт — іменник чоловічого роду цмокання рідко … Орфографічний словник української мови